Категорія М1 транспортного засобу

Категорії транспортних засобів — це їх особливі найменування, які введені митними органами в рамках Технічного регламенту Митного союзу «Про безпеку колісних транспортних засобів»№ 877 від 9 грудня 2011 року (включаючи ТР ТЗ 018/2011). В цьому нормативному документі викладені докладні технічні вимоги до автомобілів та іншого транспорту, які використовуються, в тому числі, і для проведення технічних оглядів.

Хоча зазначеному митному регламентом вже багато років, не кожен водій знайомий з особливими категоріями транспортних засобів, які він ввів в постійний обіг. Це пов'язано з тим, що в повсякденному житті звичайному водієві використовувати спеціальні категорії немає ніякої необхідності. Вони потрібні лише для працівників станцій технічної діагностики, для співробітників митниці та деяких інших фахівців.

Автомобілі категорії М1

Огляд автомобілів на спеціалізованих станціях техогляду відбувається у чіткій відповідності з регламентом. Технічний регламент містить саму різноманітну інформацію щодо вимог до якості транспортних засобів, до стану їх вузлів і деталей. До кожної категорії транспортного засобу висуваються особливі вимоги щодо проходження техогляду, результати якого потім заносяться в діагностичну картку.

До однієї з цих категорій відносяться автомобілі, яким присвоєно найменування М1. Це легкові механічні транспортні засоби, призначені для перевезення людей і мають не більше 9 місць для сидіння (включаючи водійське крісло). Категорія М1 транспортного засобу відповідає категорії Вв водійських правах. Тобто саме цими автомобілями найчастіше і користуються рядові водії.

Проте до списку машин категорії М1 не відносяться вантажні автомобілі, хоча автовласники з водійської категорією Ві має право керувати транспортними засобами категорії М1.

Якщо водій бажає ознайомитися з технічними вимогами, які пред'являються до його легковому автомобілю, то він повинен ознайомитися з розділом митного регламенту, що описує транспортні засоби категорії М1.

Категорія L1 (мототранспортні засоби)

Існує цілих 7 видів різноманітних мототранспортних засобів, розібратися в яких часом дуже складно. Опишемо коротко кожен з них:

  • L1 — двоколісні транспортні засоби, здатні пересуватися зі швидкістю не більше 50 км/год і мають робочий об'єм двигуна не більше 50 куб. см (з потужністю не більше 4 кВт);
  • L2 — триколісні транспортні засоби з максимальною швидкістю до 50 км/год і з робочим об'ємом двигуна не більш як 50 куб. см (з потужністю до 4 кВт).

Категорії транспортних засобів L1 і L2 представлені в основному мопедами, скутерами, мотовелосипедами і мокиками, для керування якими потрібне водійська категорія M.

Якщо у мопеда два колеса, то він відноситься до категорії L1, а якщо три — до L2.

Інші категорії мототранспортних засобів:

  • L3 — двоколісні транспортні засоби з робочим об'ємом двигуна більше 50 куб. см і з максимальною швидкістю більш 50 км/год;
  • L4 — триколісні транспортні засоби асиметричного типу (наприклад, мотоцикли з коляскою), робочий об'єм двигуна яких більше 50 куб. см. і максимальна швидкість понад 50 км/год;
  • L5 — триколісні транспортні засоби симетричного типу (наприклад, мотоцикли з кузовом, розташованому по центру) з об'ємом двигуна більше 50 куб. см. і максимальною швидкістю більш 50 км/ч.
Для керування мотоциклами, трициклами та моторолерами з категорій L3, L4 і L5 необхідна водійська категорія A.

До останніх двох груп мототранспортних засобів відносяться квадрициклы:

  • L6 — малопотужні квадрициклы з масою без навантаження менше 350 кг і з максимальною швидкістю не більше 50 км/ч (по суті це мопеди, тобто водійська категорія М);
  • L7 — потужні чотириколісні транспортні засоби (квадрициклы) з максимальною масою до 400 кг або з масою 550 кг у разі, якщо вони використовуються для перевезення вантажів. Потужність двигуна таких квадрицикл не повинна перевищувати 15 кВт. Для керування потужними квадрициклами необхідна водійська підкатегорія B
Транспортні засоби категорій L6 і L7 відрізняються між собою майже виключно потужністю двигуна.

Категорії М2 та М3 (автобуси, тролейбуси)

До категорії транспортних засобів М2 відноситься весь пасажирський транспорт з кількістю місць більше восьми, чия маса не перевищує 5 тонн. Якщо ж маса цього пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів) перевищує 5 тонн, то він відноситься до категорії М3.

Для управління транспортом категорій М2 та М3 необхідно водійське посвідчення з відкритою категорією D. Для більш дрібних автобусів з кількістю пасажирських місць менше восьми потрібно водійська категорія B.

Вантажний транспорт (N1, N2, N3)

Вантажні автомобілі в рамках технічного регламенту митного діляться на три категорії, що відрізняються між собою за вагою. Вантажівки категорії N1 мають масу, що не перевищує 3,5 тонн, вантажівки N2 мають масу від 3,5 до 12 тонн, вантажівки N3 — понад 12 тонн.

Для управління вантажними транспортними засобами необхідна водійська категорияВ, а для більш важких вантажівок N2 і N3 — відкрита категорія C.

Причепи транспортних категорій O1-О4

Причепи та напівпричепи цих категорій відрізняються також виключно по своїй максимальній масі:

  • О1 — маса до 750 кг;
  • О2 — маса 750 кг до 3,5 тонн;
  • О3 — маса від 3,5 тонн до 10 тонн;
  • О4 — маса більше 10 тонн.

Причепи категорії О1 можна використовувати при відкритій водійської категорії Е. стосовно інших, більш важких причепів, необхідна відкрита додаткова категорія Е до основних категорій В, С і D(ВЕ, СЕ, DE).

Таблиця відповідності прав і технічних категорій ТЗ

Для більш зручного порівняння звичних категорій водійських прав і категорій транспортних засобів, зазначених у технічному регламенті, варто звернутися до таблиці.

Водійська категорія Технічна категорія ТЗ
А, А1 L3 — L5
В (легкові автомобілі) М1
В (вантажні автомобілі) N1
В (автобуси з кількістю пасажирських місць менше 8) М1
В1 L7
З N2 — N3
D (автобуси з кількістю пасажирських місць понад 8) М2 — М3
Е О2 — О4
М L1 — L2, L6

Технічний регламент розроблений і використовується не тільки у вузьких цілях діагностики транспортних засобів, для видачі водіям діагностичної карти. Він спеціально створений для того, щоб зберігати здоров'я громадян і захищати їх, а також охороняти навколишнє середовище від шкідливого впливу автомобілів та іншого колісного транспорту.

Читай також: